Мадрид, один из самых красивых городов мира, столица, обладающая колоссальным культурным и художественным наследием. Здесь так органично сочетаются современные бизнес-центры и средневековая архитектура, лучшие ночные клубы Европы, крупнейшие аутлеты, прекрасные парки и, конечно же, множество музеев.

Культура и облик Мадрида отражают его историю как королевского города, центра Испанской империи. Королевский дворец, широкие площади и монументальные здания, которые строились монархами, ненормально огромные соборы и церкви — всего этого полным-полно в Мадриде. Так же, как и средневековых построек. Хотя сегодня город столь же космополитичен, как Берлин или Лондон, и настолько же полон энергии.

Мадридцы («мадрильенос») в прежние времена называли себя «гатос» — «коты». Дневная рутина в этом городе тянулась медленно и вяло из-за жары; и по сей день в летнем расписании многих мадридских контор есть длинный дневной перерыв. Зато вечером… В Мадриде подавляющее число баров на душу населения по сравнению с другими европейскими городами и сверхактивная ночная жизнь. «Мадрильенос» — точно не жаворонки и привыкли гудеть до 5-7 утра. Так что смело отправляйтесь на ночную прогулку по Гран-Виа в выходной день. Но проследите, чтобы ваш отель не оказался рядом с каким-нибудь центром клубной жизни.

Горные системы Испании и их курорты

Самый популярный горнолыжный курорт всей Испании – Сьерра-Невада. Помимо него в горах Испании есть несколько интересных гор и горнолыжных центров.

Иберийская горная система

Иберийской горной системой (Cordillera Iberica) называют восточную окраину Месеты. Это целая система горных хребтов, плоскогорий и плато, образующих сложную вязь склонов и ущелий. Эти сухие и жаркие места не могут похвастать обилием снега, зато сами Иберийские горы, тянущиеся от Бургоса практически до побережья Средиземного моря, возвышаются на 2313 метров (гора Монкао), плотно покрыты сосновыми лесами и вполне подходят для лыжного спорта. Самым популярным спортивным районом этой области является небольшой горный хребет (скорее даже массив) Сьерра-де-ла-Деманда (Sierra de La Demanda, 2271 м), вытянувшийся дугой между Бургосом и Логроньо.

Наиболее популярные курорты Иберийской системы: Вальдескарай (провинция Ла-Риоха), а также входящи в объединенную зону катания Aramon Ski Area курорты Вальделинарес, Хаваламбре, Серлер, Формигаль и Пантикоса – Лос-Лагос.

Арагонские Пиренеи

Арагонскими Пиренеями (Pirineo Aragones) называют центральную часть этой горной системы, занятую северными областями автономного сообщества Арагон. Это самая высокая часть Пиренейских гор – именно здесь расположены высочайшие пики региона – Ането (3404 м), Монте-Пердидо (3355 м), Виньмаль (3298 м, лежит большей частью склонов на территории Франции), Позе (2275 м) а также перевал Сомпорт (1631 м), связывающий Испанию с Францией. Чуть южнее, в районе Уэски, параллельно основному хребту тянутся горы Сьерра-де-Гуара, формирующие южную границу горного региона. Между ними и цепью Пиренеев образуется обширная горная страна, превосходно подходящая для отдыха – кроме склонов и снега здесь можно найти сотни минеральных источников и колоритных горных поселений. К этому же району нередко относят курорты северной части Иберийской горной системы, лежащие несколько восточнее, но очень схожие с Арагонскими Пиренеями по топографии и природным условиям.

Склоны Арагонских Пиренеев имеют южную экспозицию и почти всегда залиты солнцем, горы крутые и обрывистые, со множеством узких лесистых долин, что вкупе с достаточно продолжительной зимой создает превосходные условия для лыжного спорта. Все курорты региона обладают хорошей инфраструктурой, поскольку в рамках программы по выдвижению городка Хака на столицу зимних Олимпийских игр 2010 года прошли тщательную реконструкцию и обновление оборудования.

Лучшие курорты Арагонских Пиренеев: Астун, Канданчу (оба – провинция Арагон) и Бои-Тауль (Каталония).

Каталонские Пиренеи

Самый большой курорт Каталонских Пиреней – Бакейра-Берет. Курорты Ла-Молина и Горнолыжные курорты Испании: МасельяМаселья вместе образуют объединенную зону катания Альп-2500 (Alp 2500). Еще один курорт в этих горах – Порт-дель-Комте.

Центральная горная система

Центральная горная система (Sistema Central) Месеты делит плоскогорье на северную и южную подобласти. Севернее Мадрида горы возвышаются на 2400 метров над уровнем моря, западнее достигают максимальной высоты (почти 2600 м) и продолжаются на запад вплоть до Португалии. Несмотря на свое субтропическое расположение, эти хребты имеют множество ледников, а самые высокие пики покрыты снегом 6-7 месяцев в году. Лучшими курортами Центральной горной системы являются Ла-Пинилья, Вальдески и Пуэрто-де-Навасеррада.

Кантабрийские Кордильеры

Горная система Кантабрийских Кордильер (Cordillera Cantabrica) лежит в северной части страны и охватывает провинции Астурия, Кантабрия и северную часть Леона. На западе эта горная страна резко обрывается к побережью Атлантики, формируя своеобразный горный уступ, рассекающий влажные западные ветра на два потока. В то же время к югу горы спадают пологими волнами, что не мешает жаркому воздуху субтропиков подниматься до самых вершин. Столкновение этих двух воздушных масс и приводит к обильному выпадению снега, но объясняет и относительную непродолжительность местного лыжного сезона. Кручи верхних склонов Кантабрийских Кордильер на высотах около 2000 метров переходят в относительно пологие участки, что создает множество превосходных мест для организации горного отдыха. Лучшие курорты этого региона: Альто-Кампо, Вальгранде – Пахарес, Сан-Исидро и Мансанеда. Кроме того, в регионе действуют несколько более мелких курортов, среди них Лейтарьегос (Leitariegos), Лунада – Эспиноса (Lunada-Espinosa), Риано – Марана (Riano-Marana) и Сан-Эмильяно (San Emiliano).

Также заслуживают внимания лыжные центры Порт-Айне (Port Aine) и Эспот-Эски (Espot Esqui, Каталония), новые курортные зоны Расос-де-Пегера (Rasos de Peguera), Вальтер-2000 (Vallter 2000) и Валь-де-Нурия (Vall de Nuria) в Пиренеях.

Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії та Австрії. Простягається від околиць Братислави до Залізних Воріт на 1 500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину.

Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем. Поділяються на дві субпровінції — Зовнішні Карпати (Західні та Східні) і Внутрішні Карпати(Західні та Східні). Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (до яких входять Українські Карпати), Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато.

Переважаючі висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2 655 м (гора Герлаховський штит в Татрах), в Україні — гора Говерла (2 061 м). Найбільша ширина — 430 км. Площа цієї гірської системи — 24 тисячі км².^[1] В українських Карпатах росте 20 % всіх лісів України.^[1] Карпатські гори відносно молоді, сформовані в альпійську епоху горотворення, їхній вік понад 25 мільйонів років^[2].

Гірськолижний курорт “Захар Беркут” активно розвивається, близько розташований до Славського. А ще тут дуже красиво!

Темпам розвитку курорту “Захар Беркут” можна тільки позаздрити. На цьому гірськолижному курорті добре розуміють: гостя треба розважати. Хороші сніжні траси різної складності, смачна кухня у кожному закладі та м’які подушки у готельних номерах – це тільки базові умови перебування. Незалежно від того, влітку ви приїдете у Карпати, чи взимку, не занудьгуєте!

Гірськолижний курорт “Захар Беркут”

Почнемо з головного. Гірськолижний курорт у Волосянці почав розвиватись нещодавно: якщо більшість витягів на інших локаціях, в тому числі і у Славському, були збудовані ще минулого сторіччя, “Захар Беркут” почав функціонувати у 2005 році. Наразі цей курорт має найсучасніше обладнання серед інших гірськолижних курортів Східних Бескид. Що він може запропонувати?

Гірськолижні траси

Наразі у Волосянці є 11 трас різного рівня складності. Перепад висот складає 552 м. Катання, у переважній більшості, відбувається на схилах г. Зворець (1 223 м) – північних, північно-західних та південно-західних, а також на схилах г. Високий Верх (1 244 м) – з північно-східної сторони. Окрім того, для катання відведені місця у впадині, прилеглої до території туристичного комплексу, або розташованих безпосередньо в межах т/к “Захар Беркут”.

Загальна протяжність трас складає 9 км: є 6 синіх, 4 червоних та одна чорна траса. Сині – траси для початківців, які впевнено вміють гальмувати, не бояться зміни рельєфу під час їзди та в змозі проїхати від старту до фінішу без курйозів.

Червоні мають більший нахил, зате майже не мають пологих ділянок: за рахунок коротких стрімких ділянок лижник на таких трасах може спробувати збільшити швидкість спуску, не ризикуючи при цьому кататись на урвистих чорних трасах.

Чорне маркування – тонкий натяк на важкість проходження траси. Принаймні, для новачків та любителів. Потрібно добре володіти собою та лижами/бордом, щоб кататись тут.

Підйомники

Курорт у своєму розпорядженні має 5 підйомників:

• парнокрісельний – 2 800 м, зі станцією підсадки на висоті 1 075 м;
• три бугельних на 700, 750 та 800 метрів;
• мультиліфт на 250 метрів.

Підйомники працюють з 9 ранку до 17 години вечора. Останній підйом здійснюється не пізніше 16:30. Нічного катання, на жаль, поки що немає.

Мабуть, єдиний недолік довгого підйомника – його пропускна здатність, всього 320 пас./год. У зв’язку із чим у високий сезон часто можна простояти в черзі 15 хв. у будні, і півгодини на вихідних.

Діє кілька базових тарифів: для будніх та вихідних (абонементи), на разові підйоми без спорядження та стандартний для підйому зі спорядженням.

Окрім того влітку витяги здатні підіймати велосипеди.

Послуги

Тут є все, що вам тільки може знадобитись на гірськолижному курорті: два паркінги з охороною території на більш ніж 100 автівок (є платний та безкоштовний паркінги), чудово приймає сигнал всіх українських операторів стільникового зв’язку, вся територія курорту має відкрите Wi-Fi покриття.

Є пункти прокату гірськолижного спорядження (всі типи та розміри, в т.ч. і дитячі), медичні пункти, є можливість займатися з інструктором (погодинна оплата).

Під час пересадки з одного підйомника на інший можна випити гарячого чаю та погріти ніс в одному з кафе та ресторанів на схилах гір.

Окрім того, можна орендувати санчата, снігохід, сноубайк чи коней – кататись верхи або загорнувшись у теплий плед, сидячи в упряжці. Коні не в моді? Катайтесь на собаках! Собачі упряжки, загалом, – рідкість для Карпат. Але на “Захарі Беркуті” вони є!

Якщо на вулиці негода, на території туристичного комплексу є “класичні готельні розваги”: сауна, джакузі, більярд, настільний теніс та ін.

Дитячий відпочинок на курорті

Для дітей на гірськолижному курорті “Захар Беркут” обладнана ігрова кімната – можете лишати малечу бавитись і йти собі кантувати на схилах. Дітлахів можна взяти і з собою – діє мультиліфт, яким можна швидко та безпечно дістатись початку спуску. Як і завжди, запасний варіант, якщо ні ігрова кімната, ні сімейне катання вам не підходять – санчата та дитячі гірки.

Літній відпочинок

“Захар Беркут” приймає відвідувачів не тільки в сніжну пору року. Влітку тут можна відпочити не гірше, ніж взимку: кататись на конях, справлятись на байдарках, ходити в походи та, ризикнувши вперше в житті, вилізти на тутешні крутогори у пошуках прекрасних краєвидів. А ще кататись на велосипеді урвистими схилами або безпечно їхати хребтовою дорогою Високого Верху.

До речі, велосипед завжди можна взяти на прокат – ціни помірні, а вибір достатній.

Готель, буває, навіть влаштовує перегони на квадроциклах серед постояльців. Звичайно ж, з заохочувальними призами.

Один з найближчих варіантів – піднятись на гору Високий Верх. Пішки, або на підйомнику. Тільки не пропустіть по дорозі цікавинку – зайдіть до джерела “Писана криниця” напитись смачної мінеральної води.

Ще можна відчути себе Котигорошком, для спуску по схилу обравши… надувну кулю (зорбінг). Або потренуватись ще у одному виді екстремального спорту – альпінізмі, проходячи маршрут у мотузковому підвісному парку розваг.

Не вистачає водних процедур? Теж не проблема! На території туристичного комплексу є затишний басейн під відкритим небом, а також штучне озеро з проточною річковою водою.

Збирання грибів та ягід – обов’язкова складова літньої відпочинкової програми. Аби ви не потруїлись, знайшовши тільки на вигляд їстівну ягідку/грибок, у Волосянці завжди можна знайти провідника, який розкаже, що можна їсти, а що краще навіть руками не чіпати!

А ще завжди можна орендувати одну з багатьох альтанок – усамітнитись біля басейну чи на узліссі, приготувати м’ясо на мангалі і загалом приємно провести час.

Як доїхати

Потягом: до ст. Сколе або ст. Воловець електричкою зі Львова. Далі треба буде пересісти на автобус чи винайняти таксі.

Автобусом: зі Львова маршрутним таксі до Волосянки.

Автомобілем: їхати у напрямку Славського до Волосянки. Зі Львова до Волосянки 145 км, з Івано-Франківська 170 км, з Ужгороду – 130 км.

Прочитачитати про мене ви зможите тут